|
16.08.14 20:08 |
Texas Boy | Тьма идет в БЧ) |
ru |
Mood: улыбчивое 
|
|
|
|
|
11.07.14 12:03 |
Колючка в пятке | Она сидела на полу... |
ru |
Она сидела на полу
И груду писем разбирала,
И, как остывшую золу,
Брала их в руки и бросала.
Брала знакомые листы
И чудно так на них глядела,
Как души смотрят с высоты
На брошенное тело...
О, сколько жизни было тут,
Невозвратимо пережитой!
О, сколько горестных минут,
Любви и радости убитой!..
Стоял я молча в стороне
И пасть готов был на колени,-
И страшно грустно стало мне,
Как от присущей милой тени.
Тютчев Фёдор
Mood: задумчивое 
|
Comments: 1 | |
|
|
|
updated 10.07.14 18:12 10.07.14 18:07 |
Texas Boy | интересная работа |
ru |
|
|
|
|
|
15.04.14 20:55 |
Колючка в пятке | Любіть Україну |
ru |
Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.
Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов'їну.
Між братніх народів, мов садом рясним,
сіяє вона над віками…
Любіть Україну всім серцем своїм
і всіми своїми ділами.
Для нас вона в світі єдина, одна
в просторів солодкому чарі…
Вона у зірках, і у вербах вона,
і в кожному серця ударі,
у квітці, в пташині, в електровогнях,
у пісні у кожній, у думі,
в дитячий усмішці, в дівочих очах
і в стягів багряному шумі…
Як та купина, що горить — не згора,
живе у стежках, у дібровах,
у зойках гудків, і у хвилях Дніпра,
і в хмарах отих пурпурових,
в грому канонад, що розвіяли в прах
чужинців в зелених мундирах,
в багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях
до весен і світлих, і щирих.
Юначе! Хай буде для неї твій сміх,
і сльози, і все до загину…
Не можна любити народів других,
коли ти не любиш Вкраїну!..
Дівчино! Як небо її голубе,
люби її кожну хвилину.
Коханий любить не захоче тебе,
коли ти не любиш Вкраїну…
Любіть у труді, у коханні, у бою,
як пісню, що лине зорею…
Всім серцем любіть Україну свою —
і вічні ми будемо з нею!
1944
Mood: грустное 
|
Comments: 9 | |
|
|
|
08.08.13 12:18 |
Колючка в пятке | |
ru |
Они в разное время встают на работу.
Он пьет кофе остывший, а она горький чай,
Каждый день окунаясь в мирские заботы,
На прощанье: «целую, люблю, не скучай!»
Разный круг общенья, друзей, увлечений.
Каждый день начинается снова по кругу.
Только он и она на границе мечтаний
До остатка, до капли отдаются друг другу.
|
Comments: 3 | |
|
|
|
24.02.13 22:18 |
Колючка в пятке | Я ненавижу людей... |
ru |
Я ненавижу людей. Искренне. Настолько, насколько способно мое сердце. Я ненавижу, потому что должна преклоняться перед большими людьми, ждать подачек. Я ненавижу эти крохи, которые они бросают, а я подбираю. Ненавижу потому, что должна быть благодарна, а за это они могут со мной сделать все, что угодно. Ненавижу себя, потому, что из-за этих самых крох я и ползаю у них под ногами. А ведь могу всего добиться сама, могу не перебиваться подачками и не ждать милостыни.
Вот, когда-то давным-давно все было по честному: добыл – выжил, не нашел – издох. А потом одни так и остались добывать сами, а остальные научились приспосабливаться, жить за счет других, с их позволения. Но со временем люди стали подлыми. Они могут ударить тогда, когда не ждешь. Ты можешь спать, сидеть, есть или просто идти, а они не замедлят нанести свой удар. Ненавижу их, потому что мне приходится бояться, прислушиваться к каждому шороху, улавливать каждое движение. Люди черствые, они расставляют свои хитрые сети, а ты попадаешься в них и остаешься на всю жизнь калекой, и хорошо, если можешь еще дышать. Люди – звери. Мне иногда кажется, что люди не понимают, что я и подобные мне умеют мыслить, умеют чувствовать. Для них я не больше чем вредитель, чем маленькая тушка с перьями, которые они мечтают обрезать. Хотя есть кое-что, чему они завидуют. Завидуют, когда я парю в небе.
Mood: задумчивое 
|
Comments: 4 | |
|
|
Total posts: 399 Pages: 40
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10.. 20.. 30.. 40
|
|
Mo |
Tu |
We |
Th |
Fr |
Sa |
Su |
| | | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | |
|